«Гоління» серверної інфраструктури

Чернець-францисканець Вільям з Оккама заповідав не розмножувати сутності без потреби. Методологічний принцип, що носить його ім’я («лезо Оккама»), є синонімом ощадливості та ознакою поваги постачальників до замовників – коли йдеться про проекти за їхні кошти.

Три простих приклади на сучасному серверному матеріалі: · Односокетні сервери. Серверним додаткам потрібні не сокети, а фізичні процесорні ядра. Якщо бажану кількість ядер дає один процесор, не треба тягнути в проекти двопроцесорні сервери.

· Апаратні NVMe RAID. NVMe вигадали, щоби позбутися посередників між CPU та флеш-пам’яттю. Програмні NVMe RAID швидкі та (майже) безкоштовні. Натомість, апаратні контролери суттєво збільшують кошторис, погіршують продуктивність, додають потенційну точку відмови і кабельний безлад.

· Віртуальна SAN. Традиційну мережу SAN серверів з виділеним апаратним сховищем можна замінити на кластер типових серверів зі спільною віртуальною SAN. Вона не є безкоштовною, але продуктивніша та значно дешевша за двоконтролерну систему збереження даних. Якщо можна обійтися без додаткового обладнання, чому б не обійтися? Програмно-визначені системи розгортаються на стандартних серверах з рядовими носіями, що саме по собі прискорює впровадження проектів та зменшує ризики вендор-залежності замовника.